Я живу на верховині. А в долині, край ліска, Визирає з-за ліщини Школа наша гомінка. Взимку я на лижі стану І, неначе на коні, Під шкільний під’їду ганок — Вітер дух заб’є мені. Лижі мчать з гори стрілою, Та попав я раз в біду — Цуцик наш побіг за мною, Рве штани на всім ходу. — Що ти робиш, навіжене! — Цуценяткові кричу, — Відчепися, геть від мене, Адже в школу я лечу! Аніякої уваги, Тільки лащиться до ніг, Я не вдержав рівноваги І пірнув з розгону в сніг. Покотився вниз додолу, А нестримні лижі ті Подались без мене в школу По засніженій путі. Хлопці кажуть: — Ну й морока! Із гори замість Павла Як і вчора на уроки Тільки лижа прибула!
