У крамниці сорочину, Сумку я придбав, нитки... А оце до магазину Знову рушив залюбки. Увійшов... Невже ж то марно? Звідки шинка? Стільки вин? — В нас уже не промтоварний — Продуктовий магазин! — Каже дівчина. — Сметана, Сало є, консерви, квас... — Шлю дружину якось рано: — Принеси мені ковбас! А вона: — Де продтоварний Магазинчик був — то знай, Там тепер уже книгарня, Називається «Врожай». Це чудово, це чудово! Книзі знаю я ціну, Тож собі обов’язково Щось придбаю про війну, Я ж люблю читати завше! Підбігаю, ну а там — Не книгарня, а пивна вже — Чути співи, тарарам! «Швидше, — думаю, — хоч пивом Почастують хай мене, Бо торгівля вередлива Знову щось нове утне» Може, це їй і потрібно, Не берусь перечить, та... Від «новаторів» подібних Зайва тільки суєта!