Де стоїть кафе «Криничка», Збоку б’є красунь фонтан, Там гуля Василь — п’яничка, А точніше — хуліган! Припаде до веселухи, Скільки раз уже, вкотре — Не відтягнеш і за вуха, Кожний раз пе-ре-бе-ре! Причепивсь до Мані якось, Ображав, що просто жах, І одержав лобуряка За образу по зубах! Він не знав, що ця дівчина Фізкультурниця була, Що у неї кулачина Може збити з ніг вола!.. Наче здуло хлопця шквалом (Так ніколи не літав), — Носом землю, наче ралом, Метрів десять проорав! Ліве око потемніло, Переплутались пляшки, Й хуліган став потерпілим, А дівчина — навпаки! Вася в суд подав на Маню, Щоб, така-сяка, вона Гроші всі за лікування Віддала йому сповна... Як в лікарні пив мікстуру І компреси прикладав... Бач, пішов на авантюру Й тут, гуляка, пе-ре-брав!