— Старий я вже, недобачати став, — Все бідкався Рябко Лисиці. — Про це злодюга взнав І цупить з ферми птицю. — А ти послухай ради: Ось мовчки не сиди, як сич, А гавкай, гавкай цілу ніч — Ніхто й пір’їночки тоді не вкраде. — Спасибі, сестро! Як я не придумав сам... Тепер злодюгам жару дам! І от щоночі гавкати він став. Як тільки смеркне — гав та й гав. Задерши ніс до неба. Цього Лисиці й треба. Якщо він тут загаласує, То там Лисиця хазяйнує; Там чути гавкання Рябка, Вона тут цупить гусака... Так знищила немало птиці. * * * Будь пильним, коли радить щось Лисиця!
