Є у Гриця Жінка Киця, Білолиця Молодиця, Їй не спиться, Не лежиться — Знову злиться, Комизиться: — Он зовиця — Жартівниця Чепуриться, Як цариця: І в куницях, І в лисицях, І в спідницях — Блискавицях. Я ж, дивіться, Як вдовиця Чи сестриця — Жалібниця... І від Гриця Чує Киця: — Це дурниця! Кинь ліниться, Йди трудиться, Як зовиця... Ох, як Киця Збелениться Та до Гриця, Як тигриця: — Йти трудиться?! Йти ганьбиться?! Йти брудниться, Як мазниця?! Хай зовиця Дженджуриться! Щоб їй вбиться Й провалиться! Твоя ж Киця — Витівниця, Умудриться Прифрантиться! Мети, Грицю, Все з полиці, Що іскриться У крамниці!.. Отака у Гриця Киця, Білолиця Ледащиця.
