Хтось, везучи дрова на возі, Згубив Колоду на дорозі, Коли збирався на узвіз. Зустрівсь Колоді перший віз, Постояв мить, постояв другу, А потім вправо завернув Та й обірвався у яругу, Лише задком кивнув. Під’їхав другий віз. Цей вліво Хотів об’їхати щасливо І теж потрапив у конфуз: В болоті чорному загруз. Аж ось і третій віз. Цей прямо Через колоду почвалав. Він не загруз, не впав у яму, А тільки... колесо зламав. * * * Мораль — як божий день ясна, Немає в ній новинки: Колода людям не страшна Страшні бувають ліньки.