Обирали Вовка: Всі сказали «за!» — Голосує проти Лиш одна Коза. — Ти здуріла, бабо: Він же тебе з’їсть, Роздере, як жабу, — Знаєш вовчу злість! А Коза — сміятись: — От ви диваки! Чи мені боятись У мої роки? Я худа, як тріска, М’ясо — мов ремінь, А коли і стріска, То йому амінь! ...По фатальній днині Пролетів аж рік. Не одній тварині Вкоротився вік... А Козі — абищо, Цілою була! Навіть в «Лісгазеті» Вовка протягла. Щось тут набрехали? Щось воно не так?.. А ви що, гадали: Вовк такий простак, Не читає преси, Не бува в кіно? Хами-неотеси Вимерли давно. Вовча мудрість — сила! Досвід добре вчить: Не чіпай рогатих — Їж, котре мовчить!
