Перед виборами в Ради Кандидат Омелько Хват Все питав людей поради, Слухав їх усіх підряд. «Все кажіть мені одразу, — Закликає кандидат, — Ваші просьби — то накази, Їх утілить депутат». Що просили — до блокнота Акуратно нотував: Чи влаштовує робота? Чи кого образив зав? Кому шиферу, вугілля? Кому гойдалку зробить? Чи прискорить новосілля?.. — Все записував умить. Кому сіна, кому газу, — Все писав із року в рік, Від наказу до наказу Цей «дбайливий» чоловік. Все писав... Та діла з того, Наче з цапа молока. Лиш на сесіях у нього Вгору дерлася рука. Ну, а з діл — одне-єдине Неухильно він творив: В привілейних магазинах Все, що міг, таки вхопив. Й це ось знов, як обирати Нову Раду час настав, Наш Омелько в кандидати Знов себе упхать впрохав. Знов збирає він накази, Знов себе у груди б’є, Знов клянеться... А тим часом Дума тільки про своє: Щоб і завтра, як сьогодні, Привілеї лиш хапать, — Ось такий-то наш «народний», Наш Омелько-депутат.