Гусак на фермі, в кабінеті, Вивчав майбутні кадри по анкеті. А тільки Селех у поважній позі З’явився на порозі І кинув байдуже: «Ну, як?», Загелготав Гусак: «Доводжу вас до відома, — Знайшов я індивідума! Анкети свідчать: «визнаний», І «вчений», і «обізнаний», — Тож варто, поки ще не пізно, нам Його до себе взяти В штати. Прослухайте анкетні дані: «Індик — безстрашний в океані, Незрівняний оратор, Хороший друг, організатор...» «Я думаю, що водоплавній птиці І не сниться Такого бачити керівника...» Можливо в Селеха чи Гусака Була пізніш розмова з ним яка? Та де там! Довірились анкетам — (Своя рука — владика) Наказом ствердили Індика Начальником до качок та гусей, Приклали лапи, та й усе, — Нехай, мовляв, повчає та пасе. А що ж Індик? Підняв такий страшенний крик, Що аж луна котилась в лузі: — Рятуйте, друзі! Рятуйте від біди! Полізли в воду кляті гуси, Я теж за ними лізти мусив, Але ж боюсь... боюсь води!..» Гусак та Селех крильми розвели: Анкетні дані підвели.
