До професора додому Хтось приплентався вночі. Підніматися ж старому Неохота — хоч кричи! Хто б це був?! Якого греця Серед ночі... Ну й людці! Зирк — студент до нього рветься Із... мотузкою в руці. — Ви мені пробачте тільки, Що турбую в пізній час. Як не виставите трійки — Я повішуся у вас!.. Наш професор треться-мнеться, Та подітися куди? Бачить: лихо не минеться, Не уникнути біди. Розкрутив студент мотузку... — Стійте! Біс його бери! (Не чекать від нього спуску!) Взяв матрикул: три — так три! Той зрадів і хода з хати! Та за чверть години знов — Ледь професор став дрімати За мотузкою прийшов; — Я забув... Подайте, прошу, Он вона біля тахти! А без неї ж я не можу До історика іти.