Загризала Клима жінка, Розпочавши сварок цикл. — Он в сусідів «Запорожець», А у нас лиш мотоцикл. Клим крутився, Клим трудився. Працював, як віл. Не пив. І нарешті постарався — «Запорожця» теж купив. Жінка трохи проясніла. Потім знову — сварки злі: — В нас нещасний «Запорожець», А в сусіда — «Жигулі». Що ми — гірші чи дурніші — Відставать від тих вельмож! Продаваймо цього лаха, «Жигулі» купляй також. Взяв «Жигуль». Але недовго Мир серця у хаті грів, Бо в сусідів раптом «Волга» Появилась у дворі. Знову свариться дружина: — Ми також не бідняки. Буде й в нас така машина — Є ж у нас іще батьки. Продамо усе, що маєм, — «Жигулі» і килими, Але «Волгу» теж придбаєм, Бо від них не гірші ми. Клим натужився щосили. Працював. Не їв. Не спав. Трохи друзі підсобили. «Волгу» ж все-таки придбав. Тільки ж знов дружина Клима Проклина на чому світ, Бо в сусіда у Якима Появився... вертоліт. То кричить несамовито, То мовчить, німа, як мур. Мабуть, скоро Клим поїде По ракету в Байконур...