Сорока всім шептала,
що Сова
Клинці до Коршака давненько підбива,
Заманює в свій дім на всякий лад,
Хоч має той дружину й трьох коршат.
У чутки,
звісно,
довжелезні ноги:
Знайшла та чутка до Орла дорогу.
Орел ураз
Оголосив наказ:
«Сову за аморальність втришия
В науку іншим виганяю я».
А та йому —
заяву моментально:
«Прошу все перевірити глобально».
Робили перевірку тижнів два.
І з’ясувалось,
що стара Сова
Давно вже й Горобцеві не до пари.
Ой дав Орел лихій Сороці жару!
Скарать на горло капосну хотів,
Та сорочат маленьких пожалів:
Бо ж пропадуть,
не виживуть без мами...
* * *
Не панькайтесь з брудними пліткарями!