Ой на білім світі У зеленім літі Дівчина купається В недостиглім житі. Дівчина вмивається Житньою росою... Степан ПушикОй на білім світі У зеленім літі Дівчина вибрикує По нестиглім житі. Капосна вмивається Житньою росою, А поет милується Юною косою. Низько хилять голови Колосочки сиві... Ех, скупати б автора В молодій жаливі! Заодно редактора, Й щоб обидва голі... Мо’, тоді достигло би Житечко у полі!