Кота прозвали «Тигром» діти, А тигра справжнього — «Котом» (Є поміж ними схожість, що і говорити). Ці назвиська поширились кругом І до Осла дійшли, Якраз коли Він штати підбирав... Осел, не бачивши «Кота» у очі, Його пустить в комору наказав: — Нехай мишей колошка серед ночі! — Про «Тигра» інший дав наказ: — У клітку посадити напоказ!.. — На другий день у зоопарку диво, Сміються діти: У клітці, де повинен тигр сидіти, З’явився кіт, пройшовсь ліниво, Занявкав, замурчав, А потім умиватися почав. — Та це ж не тигр! — всі крикнули. — Це кіт! Усім повідать слід, Що не в такій хижак цей шкурі! — Та спритний зав Табличку написав: «СЕ ТИГР В МІНІАТЮРІ»… А що в «Котом»? Перевернув комору. Страшне ревіння чути серед двору, Той «Кіт» замість мишей Почав душить корів, ослів, свиней!.. Пропав вухатий остаточно... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Накерував заочно!
