Як почув Максим, що спорт Не лише фізичні вправи, Захотів побить рекорд І собі зажити слави. Проявив кмітливість, вмить Розшукав спортивну лігу, Каже: — Можу я побить Світові рекорди з бігу! — Факт оцей уваги варт, Ще й романтикою пахне, І суддя гукнув: — На старт! — З пістолета як бабахне... Враз бігун, мов горобець, Так і пурхнув за сигналом, Мчить щодуху навпростець І не зна, що там провалля. Вже суддя кричить, спиня: — Онде прірва, перепони! — Потім кинувсь доганять Кандидата в чемпіони. — Поламаєш ребра, стій! Не по тій побіг стежині, Розіб’єшся, заводій, Ми ж залишимося винні!.. — Над проваллям, де бур’ян, Наш герой забив тривогу: Кинув хтось вдогін аркан, Залигав за праву ногу! Теліпається бігун, Наче маятник, і досі... Як на старт стає хвастун — Ждіть комедії на кросі!