У родині у Кіндрата Є і хлопці і дівчата. Батько, як глава сім’ї, Вказівки дає свої: — Ось відерце на кілочку, Наносіть води у бочку! — Мов підкинув хто синка, Підвелася і дочка, Та Кіндрат махнув рукою: — Це не вам... сидіть зі мною... Перевтомитесь, боюся... Понаношує бабуся!.. Пролетіли дні, мов гуси, Став Кіндрат і сам дідусем, І тепер у хаті ладом Син керує всім «парадом»: — Ось відерце на кілочку, Наносіть води у бочку!.. — Воду дід Кіндрат тягає, Всіх кляне, усіх він лає: — Бач, яка до нас увага... Бач, яка старим повага... Заспокоїмо ж старого: Лає хай себе самого!
