На будівництві одного житла, Високого, добрячого, — Бригада «Ух» змагатись почала З бригадою «Не бий лежачого». Робота в них одразу закипіла, Не знати, скільки праці там пішло, А грошей — сила! Коли ж будівлю кінчено було, Із управління «Головдах» Прийшла комісія і закричала: — Ах! Це ж не будинок, а коробка, Куди не глянеш — недоробка: Тут стеля падає, там виткнувсь цвях, Ах, бракороби! Ах, ах, ах! — Так «ахкали» один одному в такт І підписали акт, Що все в порядку, що кімнати Негайно треба заселяти! Як написали — так зробили... Отих приймальників туди і поселили... Кричать вони тепер: — Де суд? Міськрада? Рятуйте, дім наш пада! — Чотири з них тримають стелю головою, А двоє крекчуть під стіною, Один щось лагодить почав — Підлога провалилась — безвісти пропав, Шубовснув, як в баюру гайка... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Ви скажете: — Це байка! — Ні, не вдалось вам угадати: Як стеля падає — не час байки розповідати!
