На ферму, збивши набакир берета, Прибіг Фотограф і гука: — Я хочу зняти для газети Корівку, що дала найбільше молока! — Одразу вивели до нього рекордистку, Таку собі звичайну корівчину, Фотограф, наче на артистку, Націливсь фотоапаратом: — Один момент, хвилину! Я прошу, — закричав, — повище голову підняти. Тепер сюди, сюди дивіться, Зробіть належну позу й посміхніться! — Корова на Фотографа поглянула недбало, Неначе на пусте хлопча. — А я не вмію позувать, — сказала, — Й не знаю, що це означа... Бо не на сцені, бачиш, на землі стою, Я молоко даю!