На поляні в Чорнім лісі навкруги гуде — Молода Лисичка за Індика йде. Веселяться і танцюють дорослі й малі, Кнур з ногами влаштувався прямо на столі, Метушаться біля кухні спритні ластівки, Виють, аж дерева гнуться, сірії вовки. Є про що порозмовляти, всівшись край стола. Стара Гава до Сороки мову повела: — Поталанило Лисичці, що тут і казать, Золоті в Індика руки — вміє майструвать. Як береться він за справу, то горить вода! А Сорока, подумавши, їй відповіла: — Ця сімеєчка лисича занадто їдка, Вже у шлюбі вони з’їли Півня й Гусака. І який би їм не втрапив роботящий зять, Попаде в сім’ю звірину — все одно з’їдять!
