Зайшла в купе жінка з дітьми, за столиком сіла, — Не від добра вона, певно, рано посивіла. Симпатична ще фігурка, ніде правди діти, Біля неї невгамовні забігали діти. З перших кроків у вагоні збитків наробили: Бутлів п’ять з вином і медом дідові розбили; У сусіди, що заглибивсь весь у мемуари, Здерши з носа, розтрощили гарні окуляри... Радить жінці тій мужчина із Кривого Рогу: — Брали б ви хоч половину дітей у дорюгу! — Це й зробила, — каже мати, — зізнаюсь свідомо: Я четвірко найвредніших залишила вдома.
