Старий Лось прийшов додому, у дугу зігнувся, І своїй Лосисі каже: — Світ перевернувся! На поляні зібралася звірина усяка, Розкричались, тільки кожен про одне балака. Бо почули від Сороки надзвичайну звістку: «Нема Лева, подавився, проковтнувши кістку!» Отож вирішили: треба царя обирати! Знахабніли до безмежжя усі кандидати. Аж шерсть летить на всі боки — гризуться, скубуться, Хитрять, мудрять, маневрують і до влади рвуться. — Ото диво? Чи й не диво! — мовила Лосиха. — У людей буває, часом, не такого лиха: Умудряються сміливі проти кандидата В хід пускати пістолета або автомата.
