— Хіба то весілля? — каже Гриць Тимошці. — Вибивали в бубон, грали на гармошці, Не валялись п’яні і не було бійки... Не вдалось весілля у Петра й Марійки! От у Никодима — то було весілля! Ходором ходило наше Красносілля, Коли усушили дванадцяту чарку — Повісили злющу на груші вівчарку. І таку приємність з того «діла» мали, Що і Никодиму ребра поламали. Хлопці із оркестру грали, верещали, Пізно спохопились — молоду украли, Валялися п’яні на городі в просі... Молоду шукають після того й досі.
