Зайшли поважно до крамниці З району два керівники. За ними вбігла й молодиця. Глядь — на прилавку чобітки. Та не прості, а гарні, модні! Зраділа: — То невже куплю? Невже дочці своїй сьогодні Я подарунок цей зроблю? Та щоб невдача не спіткала, Щоб удалося річ купить, Начальству радісно сказала: — Побудьте тут іще на мить, Бо тільки вийдете з крамниці, Завмаг — то мудра голова! — І для куми, і для зовиці Все під прилавок похова.
