Не за свої, а на дурняк Щоденно, з апетитом Їв ковбасу і пив коньяк, І, мов кабан, став ситим! А серце, в нас воно одне, Легені ж не барило! Сопе, хропе, не продихне: Захворів наш Гаврило! — Давай махнемо на нарзан! — Наказує дружині Ліді І у «СВ» сучасний пан До Кисловодська їде! А там дієта і режим Жирок із черева товстого змили. По горах ходить, не лежить, Поновлює Гаврило сили! І хвалиться, розповіда Усім таку свою новину: — Минуло лихо і біда, Півпуда жиру скинув! А чи не краще ось таким Не їхать на курорти, А говорить: «Я на дурняк не п’ю, не їм, Я вирішив себе перебороти!»
