Байкарня — зброя дальнобійна! Через віки влучає в ціль, Людські характери — постійні, Їх не з’їдає часу міль! Любов і ненависть — близнята В усі часи, в усі віки. Бундючність немічна, пихата, Як у городі будяки! Зажерливість — не менша вада, Ніж намовляння річ бридка. Безжалісна над іншим влада Принизлива, образлива, гидка! Улесливість і жовчна скнарість Псують людині гідності політ, Обоє мавпами стають на старість Й огидними лишають світ! Від ненаситності наживи, За чийсь гіркий, солоний піт Тріщать і рвуться дужі жили, Де соціальний душить гніт! Страхають силою, не миром, Лякають зброєю серця, в народі це зоветься «звіром», А звірам — ждать свого кінця! Байкарня — вогневик стодужий Випалює гріхи людські... Але сама їх не подужа, Бо вади є в усі віки! Митці, поети, людолюби, Єднайтеся в одні ряди! Хай світ позбудеться облуди, Хай квітне ЛЮДЯНІСТЬ завжди!
