Тхір уночі забрався у курник, А кури полякались — та й у крик. «Ану замовкніть, кляті! — цитьнув Тхір. — Ач, розкричались! Совість треба мати! Он люди в хаті полягали спати, А ви зчинили лемент на весь двір Й не даєте спокійно спочивати! Нахабні стали, трясця вас візьми!» Схопив курча і зник за ворітьми.
