Примазавсь на будові Омелян (А руки загребущі в Омеляна). Сяк-так трудивсь, бо мав він інший план І кредо: «Цуп, якщо лежить погано!» Все тяг додому — кахлі, дошку, цвях — І мав завжди він копійчину свіжу. Якось гранітну брилу він потяг І підірвавсь — нажив сердега грижу. Ото злодюзі кара отака! Скажіть це Омелянові в обличчя, Бо він і досі нюні розпуска, Що це у нього травма «виробнича»!
