Приїхав у місто сучасне дивак З якогось там царства глухого, В кишені він мав нерозмінний п’ятак, А більше, звичайно, нічого. Приїхав у місто, де все на виду, Приїхав, не ївши, не пивши: «Отут вже, — гадає він, — не пропаду, П’ятак у роботу пустивши». Кафе, ресторани шикуються в ряд, Швейцари вартують підходи. А осьде на розі стоїть автомат, А в ньому смачні бутерброди... Гей, хлопче, не тут ти шукаєш добра. Глянь — вже твій п’ятак заклинило... Й почулося хрипле з глухого нутра: — Вертайся у казку, дурило!..
