Містечко. Лікарня. Це й сталося там. Зайшла до хірурга в береті мадам. Присіла. І скаржиться, повна тривоги: — Болять мені часто і руки і ноги... Не менш півгодини хірург оглядав. Мікстури, таблетки, рецепти їй дав. А десь через тиждень, у пору ранкову, Мадам у береті з’явилася знову: — Купила і з’їла вже порцій зо п’ять! І гроші пропали. І ноги болять. Ви лікар! Ви мусите дать допомогу! — Влупила мадам каблуком у підлогу. — Затямте, що спокою вам я не дам! — Немов з кулемета строчила мадам. Діждавшись в її монолозі перерви: — Це нерви! — аж вигукнув лікар. — Це нерви! Тепер я вже бачу: причина у них... — Притихла мадам. Потім лікар притих. Пішла... А за два дні в його кабінеті З’явилася втретє мадам у береті: — Діагноз ваш, лікарю, гідний хвали, Причину хвороби ви точно знайшли... Весела. З-під вій вже не капа сльоза: — Псує мої нерви клятуща коза! Коли б не доїла — відро переверне! Клянусь вам: уже не видержують нерви! Отож і прийшла я поради спитать: Тримати козу а чи краще продать?
