В конторі «Пухперокопита» Служив директором Микита. Проста робота, далебі, Та виклянчив Микита в главку Іще одну солідну ставку — Й завів заступника собі. У зама — кабінет завидний, Тепер і він уже солідний, Відповідальний працівник. І каже: «В мене стільки діла — Самому впоратись несила!»— Й з’явивсь у зама помічник. Цей помічник часу не гає: По телефону вибиває «Оперативку» і процент, Але і він уже в тривозі: «Всього я встигнути не в змозі!» — І є вже в пома референт. А референт у муках слова То компонує постанову, То протокол, то циркуляр. І пому скаржиться щоднини: — Багато дуже писанини, Мені потрібен секретар. І незабаром в тій конторі, Мізерній, мов піщинка в морі, Штат управлінський геть розпух. Гай-гай, чекать недовго: скоро Так перешерстять цю контору, Аж полетить із неї пух!
