Кость Михеїв

Метаморфоза

Шепотів колись ніжно
    На вушко:
— Ще співай, не стихай,
    Щебетушко!..
А тепер лиш вряди-годи
    Зронить:
— Н-н-ну! Не каркай під руку,
    Вороно!..
Джерело:
Кость Михеїв. Вічна стрижка. – Бібліотека «Перця», №232. – К.: «Радянська Україна», 1979