Один Ведмідь — значна особа —
В гаю підлеглому уздрів,
Як Заєць з Їжаком копали рів.
Давно уже в них піт котився з лоба,
А все ж робота не кипіла й не гула —
Малою надто сила їх була
Й мале було уміння.
А тут іще, немов на грець,
То трапиться дебелий корінець,
То цілий пласт каміння.
Поскріб Ведмідь за вухом:
— Не падай, хлопці, духом —
Зробіть поки що передишку,
А я в конторі перегляну штати
І ще когось пришлю копати,
Й прислав на поміч...
Мишку.
. . . . . . . . . . . .
Чи то не в вас, часом, у цех кур’єра
Послали замість інженера?..