Микола Карпенко

* * *
Явне зло карати, звісно, легко, 
Явне зло не важко осудить... 
Я вбачаю більшу небезпеку 
У тому, що глибоко сидить. 
В тім, що зовні — мовбито й не злочин, 
А насправді — раку пухлина, 
Бо краплина, кажуть, камінь точить, 
Якщо та краплина — не одна.
Джерело:
Веселий ярмарок. Випуск перший. Упоряд. А. Крижанівський, І. Немирович. — М. Радянський письменник, 1983г. — 319 с.