Може, чули, люди добрі, Про шофера Брагу І про те, яка пригода Впала на біднягу. Все з буфету починалось. Як хильнув чарчину, І, хоч його захитало, Поліз у машину. Їхав полем — ще нічого, Хоч погано правив. Але ось помчалась «волга» Поміж верб над ставом. Тут і сталася пригода, — «волга» крутонула Та й шубовснула у воду, На дні потонула. Відкачали Брагу зразу, «волгу» з дна дістали, Але Бразі з того часу Спокою не стало. Всі сміються, просто горе, Кожен тепер знає, — «Волга» вже тепер не в море, В наш ставок впадає.
