Соромлива

«Гандзя-любка, Гандзя-киця...»
Ллється пісня дзвінко,
То співає на естраді
Пишнотіла жінка.

А синок пита матусю
(Все він знати хоче!):
— Чом, коли співає тьотя,
Дуже мружить очі?

— То від сорому, дитино. —
Мати промовляє, —
Бо вона ту «Гандзю-кицю»
Сорок літ співає.