З-за кордону повернувсь У село Гнат Верша. (А відвідав закордон Він, до речі, вперше). Миттю носа він задер, Закопилив губи. Згірдно дивиться на всіх, Аж сичить крізь зуби: — От життя де, так життя! Не таке, як наше. Скрізь реклами, скрізь вогні, Аж на серці страшно... От, приміром, про обід Виникає думка: Тиць на кнопку, і за мить Є — жувальна гумка! Чи потрібно молоко, А чи каву пити, Гумку в рот — і цілий день Будеш нею ситий... Як послухали в сім’ї Теревені Гната, То сказала так синку Посивіла мати: — Не до шмиги вже тобі Наші страви їсти. Отеперки на обід Будеш... гумку гризти!
