Зібрав заступник дружний колектив Сказати слово керівне напутнє, У світлі найновіших директив Обговорити плани на майбутнє. — Нам слід роботу так побудувать, Щоб неухильно йти у ногу з часом... — Директору у рот не заглядать! Зненацька кинув репліку хтось басом. — Було раніш, — перечити не став, Один за всіх вирішував питання, А колектив, як правило, стояв В таких керівників на заднім плані... Тепер у нас не так повинно буть! В цей історичний час перебудови Хотілось думку кожного почуть, Як втілити в реальність настанови. Нішо без нас не зрушиться само. Давайте обміркуємо все, люди, Й Семену Кузьмичу доповімо, — І як директор скажуть, так і буде!