Написав хлопчина байку про чуприну і — в журнал: — Від Кругляка не гірш... — Байку прочитали, дещо підказали й попрохали: — Трішки підчикриж. — Хлопець не образивсь — твір забрав одразу, в творчих муках тиждень пережив. Все, що випирало і не прилягало, — він його підрізав, «освіжив». Знову до журналу: — Працював немало, труднощі для мене — ніпочім... — Тільки знов порадили: — Ще от це завадило б під «нулівочку», під «бокс» її — чик-чик. — Виростав хлопчина — меншала «чуприна», все дотягував, як радили усі... Мав якісь надії... Байка й досі в дії, автор — безнадійно полисів.
