Так-так, голубчику: зима — то не весна, Коли природа кормить і голубить. Мороз-катюга жалощів не зна Та й дядько-голод жартувать не любить... Шукаючи поживи, Вовк забіг в село. Назустріч Пес: — Яке загнало лихо? Заходь, заходь! У нас є корм, тепло, У буді й затишно і тихо. — А Вовк: — Спасибі, не для мене рада. В вас жить, — робити, що велить громада, У мене вдача в інший путь зове: Украсти овеча, свиню спіймати, Лоша до смерті заганяти... В мені, бач, вовчий дух живе. Як Вовк — тягни його а суд, Не агітуй за чесний труд.1970
