У день народження Миколи Друг Пса прислав із собачарні-школи: — Прийми, Миколо! Скарб, а не собачка! Талант! На диво всім шукачка! Хабарників, хапуг та брехунів, Нероб та бюрократів, лежебоків Любителів доносів, сварок, склоки, Розкрадачів, пустих балакунів — Не стерпить нечисті ніколи! Хай хто — пійма за поли Зі злом в запеклій боротьбі Послужить, друже мій, тобі!.. — Минає кілька днів. Не сподівавсь ніколи: Підручних любих, друзів і кумів Миколи Зганьбив той Пес, хапаючи за поли. У власній хаті, гемонська мара, І тещу покусав, як брала хабара. Микола мліє: — Йди ти к богу! — І вигнав Пса до біса на дорогу. Заквилив Пес: — Старавсь — не догодив. Йому б такий талант, щоб без зубів ходив!1959
