Футбольне поле… Вир стрімких атак! І хоч бува, що гра — якась не та… — Скільки на полі цьому — і це так! — І радості, і прикрості зроста! І хоч життя все ж — не без чорних смуг! І стреси допікають — хай їм біс! Та телевізор, давній, вірний друг: — Ось! На тобі — футбол… під самий ніс! Іван повненьку чарочку трима І знов до співрозмовників своїх: — Техніки у гравців… зовсім нема! Ну, що це за футбол?! І сміх, і гріх… По-своєму це Федір зрозумів, Проблема — гостра… Що вже тут — казать! — Це правда… Сюди б — пару тракторів… Та і комбайнів — штук чотири-п’ять!
