В осіннім полі до Вола Знічев’я муха загула: — Колись і я була з Волами, Їх працю знала нелегку. Тепер я, голубе, з Орлами — Беру вершину будь-яку... — Із ким тепер ти? Із Орлами? — Муругий гнівно засопів: — Сказала б краще чесно й прямо: Сиджу на покидьках Орлів (Як на твоїх колись сиділа) І стало б ясно й зрозуміло... — Він перебив брехливу строго Й пішов у поле волочить. Все важче й важче демагогу В суспільстві нашому прожить. Йде ринок вільний. Геть з дороги! Всі словоблуди й демагоги!
