Одну Лошицю Співать послали вчитися в столицю. Коли минуло кілька довгих літ, Вона в село приїхала на звіт. Іржала у кошарі, на конюшні, А потім з блиском гордості в очах: — Тепер я зауваження жду слушні. Скажіте, шо мені не вистача? Старенький Кінь, що вислухав її, Сказав тихенько: — Воза і шлеї.
