Бігла річка — невеличка. Каламутна в ній водичка Пахла сіркою, етилом, Лаком, фарбою, мастилом... Не росло обабіч річки Ні дерев, ані травички. Не водились в ній ніякі Ані риби, ані раки. Словом, річці зле було. І щоб викорінить зло, Щоб його розбити вщент, Провели експеримент: Керівництву із заводу (Що мутив у річці воду), Хоч доходило й до плачу, Роздали місця під дачі Там, де тхнула вся бруднота, Вздовж ріки, читай — болота. Збігло часу небагато. Нині річку не впізнати: Як сльоза, у ній водичка, Короп є тут і плотвичка, Раків — тищами бува! Бережки встеля трава, Скрізь — дерев розкішні шати, Всюди — ніжні аромати, Спів пташок, барвисті квіти... Може, й нам таке зробити?
